Термопаста КПТ-8 шприц 10 грамів Паста теплопровідна кпт8

Увага!!! Сайт працює тільки по передоплаті, ми не відправляємо замовлення післяплатою (наложек немає).

Ми раді вітати Вас у інтернет магазині cv-svet.com.ua

Щоб Ваше замовлення було максимально швидким та комфортним ознайомтесь з умовами роботи нашої крамниці:

• За замовчуванням ми не телефонуємо, а відсилаєм листа на Email. 
• Ми не приймаємо замовлення по телефону. Набагато швидше і комфортніше оформити замовлення через сайт.
• Ми не занотовуємо данні клієнта по телефону (ПІБ, адресу доставки, електронну пошту). Щоб уникнути помилок, всі данні заповнюються в замовленні та відправляються на електронну пошту.
• Замовлення актуальне 1-3 дні, після чого замовлення анулюється.
• Ваші запитання так само пишіть на Email з вказанням посилання на товар.
•                                          
• При обміні браку, обмін по гарантійному терміну всі витрати на транспортування оплачує замовник.
  Відправлення відбуваються по першій можливості з вівторка по неділю.
• Після покупки, покупець першим виходить на зв'язок.
•  

Опис

Паста теплопровідна кремній органічна КПТ-8 призначена для забезпечення теплопровідності між двома поверхнями, що стикаються. Забезпечує теплове опору.

До складу термопасти КПТ-8 входить кремній органічна рідина, загусники й оксид металу. Цей склад досить важкий і не розтікається. Також він є пластичним і легко наноситься на поверхню. КПТ-8 постачається в білому кольорі. Під час нанесення термопасти потрібно розуміти, що теплопровідність металів набагато вища, ніж самої пасти. Наносити потрібно на знежирену поверхню тонким шаром. Завданням термопасти КПТ-8 є витіснення повітря між площинами.

Склад термопасти ідеально підходить і слугує провідником теплопередавання для світлодіодів, радіаторів, мікросхем та інших компонентів.

Технічні характеристики

• Температурний діапазон: від -60 °C до +180 °C
• Щільність: 2,6-3,0 г/см³
• Питомий об'ємний електричний опір: не менш ніж 1012 Ом·см
• Напруга пробою для шару 1 мм і частоті 50 Гц: не менш ніж 2 МВ/м.
• Динамічна в'язкість за 20 °C: 130-180 Па·с
• Електрична міцність: 2,0-5,0 кВ/мм
• Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м·К), не менш ніж:
  • -50 °C — 1,0;
  • 20 °C — 0,7;
  • 100 °C — 0,65.

Тестування 11 термопаст

Сьогодні ми тестуватимемо таку важливу та потрібну річ, у господарстві оверклокера, як термопасту. Як відомо, термопаста призначена для поліпшення передавання тепла від процесорного ядра до радіатора. Річ у тім, що й процесорне ядро, й основа радіатора не є ідеально рівними площинами. Крім того, незначний перекос (навіть менш міліметра) призводить до того, що якась частина ядра може не стикатися з радіатором. Природно в цій частині виникає локальне перегрівання, і процесор зависає, або ще гірше — згоряє (в разі використання зовсім давніх плат і процесорів, без функції апаратного вимкнення під час перегрівання). А використання термопасти повністю ліквідує вищезазначену ситуацію.

Однак усе це справедливо для процесорів із відкритим ядром, наприклад AMD AthlonXP. За часів розквіту цієї платформи комп'ютерні ентузіасти боролися в "регіозних" битвах з таких питань "як правильно наносити термопасту?" і "Яка термопаста найефективніша, найзручніша та найдовговічніша". Але останнім часом ці питання втратили свою актуальність: всі сучасні процесори мають мідну пластину (з нікелевим покриттям), яка захищає ядро від пошкоджень і покращує теплопередавання від ядра до радіатора.

Теплорозподільник, як і будь-яка додаткова прокладка, ускладнює передавання тепла від процесора до радіатора. Але за своєю суттю (розподіляє тепло від невеликого за розмірами ядра, на набагато більшу площу радіатора) покращує її (і далі повітрю).

Унаслідок цього процесор стикається з радіатором на дуже великій площі, і різниця в ефективності між термопастами практично дорівнює 0. Щодо процесорів із відкритим ядром (а це передусім SocketA Sempron) то вони вже міцно оселилися в секторі бюджетних систем (тобто комп'ютерів для офісів) і зовсім не цікавлять оверклокерів (особливо після того, як AMD заблокувала множник:).

Однак є ще одна сфера застосування термопаст, де різниця в ефективності в парі-трійку градусів є дуже істотною. Я34 про відеокарти. Фактично всі популярні відеокарти мають чипи з відкритим ядром, на якому встановлений штатний кулер. Зазвичай штатний кулер має досить посередню ефективність і призначений для роботи на штатних частотах (з невеликим запасом). Це пояснюється як маркетинговими міркуваннями (зниження вартості виробництва), так і технологічними стандартами (система охолодження не має блокувати найближчий слот розширення).

Зрозуміло, що будь-який комп'ютерний ентузіаст думає по-іншому, і зовсім не проти встановити на відеокарту потужніший кулер, і після розгону отримати чималий приріст продуктивності. Що б краще було зрозуміти, про що йдеться мова, я хочу навести приклади встановлення на відеокарту двох саморобних кулерів і двох фірмових систем охолодження (обзор Модифікація систем охолодження на відеокартах). Також і в цьому матеріалі ми надемо приклад встановлення саморобного кулера.

А тепер, після об'ємного вступу, перелічимо термопасти, які братимуть участь у тестуванні:

• Вітчизняна паста КПТ-8 (тюбик)
• Вітчизняна паста КПТ-8 (баночка:)
• Вітчизняна паста Алсил-3 (шприц)
• Паста виробництва компанії Thermaltake
• Паста виробництва компанії Titan (або "сріблянка":)
• Паста виробництва компанії Zalman (тюбик)
• Паста виробництва компанії Zalman (шприц)
• Паста виробництва компанії Gigabyte (синій тюбик)
• Паста виробництва компанії Gigabyte (червоний тюбик)
• Паста виробництва компанії Fanner
• Паста виробництва компанії Geil (!)

Перша паста — вельми популярна КПТ-8 у тюбику.

Постійно нею користуватиметься, оскільки тюбика вистачає дуже на довго (на два-три місяці):), а стоїть вона приблизно 20руб.

наступну пасту також називають КПТ-8, але продається в маленькій баночці.

Стоїть приблизно стільки ж, як і в тюбику, але за більшістю має нижчу якість. Навіть продавець у магазині затишно попереджував — "Для, вона баночку!" :)

наступну пасту теж вироблено в Росії, це Алсил-3.

Далі — термопаста виробництва Thermaltake, з комплекту кулер для відеокарти Giant II.

Остання паста — дуже популярна. Вона є в комплекті кожного кулера Titan і має сріблястий колір.

Однак дуже багато користувачів не в захваті від цієї пасти. Річ у тім, що її сліди дуже важко стерти. Навпаки, всі спроби видалити залишки пасти призводять до ще більшого забруднення процесора або відеочипа:)))

Наступні дві пасти зроблені компанією Zalman. Кілька років тому продукти цієї компанії мали в комплекті великий шприц із пастою:

Але надалі почали заощаджувати. У результаті користувачі отримують маленький тюбик з однією краплею пасти.

Наступні дві пасти входять до комплекту кулерів Gigabyte 3D Cooler, і природно мають марку Gigabyte.

Причому пасти відрізняються як за кольором, так і за хімічним складом: в жовтогарячому тюбику сіра паста, а в синьому тюбику — біла.

Паста Fanner 420 потрапила до нас у тестову лабораторію досить давно, з якимось кулером.

А ось паста Geil з'явилася всього кілька місяців тому, і в комплекті не з кулером, а з двома модулями пам'яті. Причому модулі пам'яті (а це Geil PC4400) вже мають встановлені теплорозподільники, конструкція яких — нерозбірна.

З'ясовуємо — навіщо тоді ця паста потрібна? Сувенір?? Виявляється, ні — справа в тому, що модулі пам'яті упаковані в пластикову коробку зі зсувною кришкою. А оскільки ця кришка може випасти (ссувається дуже легко), то під неї поклали тюбик із пастою:).

Ось власне і все — інших паст я більше не стикався. Утім у магазині лежить якийсь гучний тюбик із пастою, що важко запам'ятовується буквено-цифровим найменуванням. Але там було так багато пасти, що її вистачає б мені до старості (навіть з урахуванням підвищеного споживання:).

Отже, результати:

У складі тестового стенда ми використовували материнську плату Soltek 75FRN2L (на чипсеті nVidia nForce2) разом із процесором AthlonXP 2500+ (на ядрі Barton). Вибір комплектуючих був не випадковий: по-перше, цей процесор має відкрите ядро (за два роки воно вже багаторазово зіколоте:)), а по-друге материнська плата підтримує вбудований термосенсор, що забезпечує найкращу точність вимірювання (наприклад, якщо б ми тестували пасти на платі Epox 8RDA+, то всі результати були б практично однакові).

Зазначимо, що процесор працював у розігнаному режимі, на частоті 2200 Мгерц (що відповідає рейтингу XP3200+) за напруги живлення (Vcore) = 1.775V.

Виведення:

Найкращу ефективність показали пасти: Zalman (шприц), Fanner, КПТ-8 (тюбик) й обидві пасти Gigabyte (різницю в один градус C можна вважати похибкою вимірювання). Але пасту Zalman в шприці знайти дуже складно, як і пасту Fanner. А пасти Gigabyte окремо не продаються — тільки в комплекті з кулерами Gigabyte 3D Cooler. Тому вибір комп'ютерного ентузіаста один — звичайна, дешева паста КПТ-8 у тюбику.

Щодо інших паст, то попри слабкі результати з можна сміливо використовувати для процесорів Athlon64 і Pentium4. Як я вже говорив, великий теплорозподільник на цих процесорах вирівнює хар-кі термопаст. А ось для відеокарт їх краще не використовувати. Наприклад, робоча температура чипа Ati X800 Pro досягає 70градусів C, що досить багато, і неефективна термопаста може викликати перегрівання.